Схоже, що невдовзі «патріотичний» маркетинг зійде нанівець. В Офісі Президента України готують зміни до законодавства відносно використання у рекламних матеріалів та назвах торговельних марок тематики Збройних сил України. Урядовці також планують переглянути неймінг низки товарів, який паплюжить назви місць та подій, пов'язаних з трагедією повномасштабного вторгнення. 

З початку повномасштабної війни на ринку з'явилися редиска «Азовсталь», лимонад «Чорнобаївка», напій «Буча Комбуча» і низка одягу з символікою «ЗСУ». Зокрема з абревіатурою збройних сил можна придбати жіночі панчохи та спідню білизну.  Це викликало критику серед українців, особливо коли експлуатували назви, які асоціюються із трагедіями.

Думка урядовців

«Обуренню немає меж, коли читаєш про пропозицію епіляції на фоні наших військових та під гаслами допомоги ЗСУ. Або зустрічаєш різні напої, в тому числі алкогольні, в найменуванні яких використовуються назви міст України, чия історія сповнена не тільки героїзмом, а й трагедією», — так коментує у себе в блозі ситуацію з неймінгом заступник керівника Офісу президента Андрій Смирнов. 

Урядовець наголошує, що  реклама не повинна містити інформацію або зображення, які порушують етичні, гуманістичні, моральні норми чи нехтують правилами пристойності. До того ж законодавство вже забороняє розміщувати рекламу, що може завдати шкоди особам, державі чи суспільству. 

Водночас торговельній марці надається правова охорона, якщо вона не суперечить публічному порядку або загальновизнаним принципам моралі.

Реакція рекламників

Наразі законодавці ще обговорюють механізм оцінки та впливу на мілітаристський маркетинг. Про обмеження чи заборони ми дізнаємося невдовзі. Проте вже зараз у мережі триває дискусія з цього приводу. 

Зокрема, СЕО та власник маркетингової агенції Grape Юрій Гладкий вважає, що законодавча ініціатива має бути детально опрацьована на предмет допустимості певних речей. 

«За переліком вони хочуть фактично видалити з культури та можливості її експорту всі згадування про війну. Жоден бізнес ніяк не зможе ні назву міста написати на футболці, ні пса Патрона використати в комунікації, ні пісню створити, ні картину написати, ні спектакль зняти», — коментує ініціативу Гладкий.  

Підприємець переконаний, що  законодавча ініціатива у разі її схвалення фактично призведе до появлення цензури. А новостворений комітет буде  субʼєктивно вирішувати, що є доречним змістом, а що — ні. На думку очільника Grape, наразі вже достатньо механізмів і норм закону, щоб врегулювати це питання. Решту ж має зробити сам ринок.  

«Руський воєнний корабель і геройський вчинок українського солдата пішов по світу в марках, сувенірах, напоях тощо. Згортатися  пропонуєте  всім  українським підприємцям?» — наголошує Гладкий.

Зауважимо, що свою позицію стосовно української символіки у маркетингу він висловив підчас Business Wisdom Summit, де запропонував використовувати та монетизувати державну символіку. Адже це, на його думку, допоможить багатьом підприємцям вистояти підчас кризи, яку спричинила повномасштабна війна.

Реакція спільноти

Утім не всі погодилися з позицією автора. У коментарях люди наголошували, що заборона стосується ще одного боку етичної проблеми створення неймінгу. Так, один з коментаторів послався на те, що у США, наприклад, діє чимало обмежень в неймінгу та маркетингу. Зокрема, там у назвах не можна використовувати:

• оманливі слова, імена, фрази, гасла;
• звичайні описові слова (наприклад, «найкраще морозиво», «червоний автомобіль»;
• загальні терміни та фрази (наприклад, «молоко», «тостер»)
• власні імена та його похідні без згоди особи;
• зневажливі слова, імена та фрази; 
• державні прапори, герби, символи. 

Також під час обговорення у коментарях була висунута теза, що заборона стосується переважно неймінгу торговельних марок, утім обурення суспільства викликають здебільшого назви конкретних продуктів чи послуг. Membrana Media продовжить стежити за подіями навколо ціїє законодавчої ініціативи.