Натискаючи “Прийняти всі куки”, від підтверджуєте свою згоду на зберігання файлів cookie на вашому пристрої для покращення навігації сайту, аналізу використання сайту та допомоги в наших маркетингових зусиллях. Перегляньте нашу Політику конфіденційності для отримання додаткової інформації.
Налаштування файлів cookie

Еволюція «remote first»: як пандемія підготувала компанії до викликів війни

Наразі більшість бізнесів в Україні працюють на тлі постійної невизначеності через війну. Проте пандемійні роки та адаптація команд до формату remote фактично стали щепленням, яке допомогло підприємцям  швидко переналаштуватися до умов війни. Розказуємо, як наразі працюють remote-команди, та як змінилися цінності та пріоритети у більшості працівників IT-галузі.

Підхід «бери весло й греби» вже мало кого влаштовує

У сфері HR я вже вісім років. І за цей час галузь трансформувалася. Не скажу, що зміни були карколомні, проте підходи до рекрутингу й сам процес найму змінився. Вагому роль у цьому зіграла пандемія Covid-19, коли через ризики компанії були вимушені повністю підлаштуватися під віддалену роботу. Наразі, якщо дивитися ретроспективно, це здається органічним етапом — більшість працівників тепер налаштовані виключно на формат remote.

Але до 2020 року центром всіх подій був  саме офіс. І для HR-відділів факт того, що колектив буде розосереджено, став несподіванкою. Адже, робота HR в офісі й робота з remote-командою сильно відрізняється.  В офісі ти відчуваєш настрій колективу, тобі легше донести місію та візію компанії. Ти відчуваєш зворотній звʼязок команди й набагато легше транслювати певні меседжі людям, адже вони знаходяться тут і зараз.

У випадку з віддаленою роботою, особливо для компаній C-level, важливо зберегти залученість та згуртованість людей. У нас в компанії ми змогли це вибудувати. Нам важливо, щоб кожен співробітник, кожен член команди відчував  корпоративну культуру, розумів та приймав наші принципи, мав змогу поділитися враженнями та обговорити моменти, які його турбують.

Не впевнена, що такий підхід діє усюди. Адже, є чимало аутсорс- та аутстаф-команд, які по факту виступають лише функцією для клієнта. Дали весло, човен, і греби як знаєш. Якщо щось піде не так — на переправі все можна змінити.

Для нас це було неприйнятно. Нам було важливо зберегти залученість та продуктивність команди на тому самому рівні, як це й було в офісі. 

Самоорганізація та питання безпеки

Багато хто, і ми також, стикнулися з тим, що командам було важко самоорганізуватися. Люди соромилися вмикати камеру, показувати власну квартиру, своє робоче місце. Зараз це трохи смішно, бо за три роки усі переналаштувалися. Проте на початку труднощі трохи уповільнювали процес.

Особливим питанням став момент з безпекою. Я зараз не про фізичну, — яка стала вийшла на перше місце з початком повномасштабної війни, — а про цифрову.  Ми мали вирішувати, як організувати процес надання доступів, вишколити моменти із софтом та пристроями, які надавали у користування.  

Я знаю чимало компаній, яким було найважче вирішити саме ці моменти — забезпечити команду технічно та захистити свій продукт як інтелектуальну власність.

У мене є, приклад  коли один з розробників перевстановлював собі систему і  залив ключі від Amazon (AWS) у відкритий GitHub. Компанія, в якій я тоді працювала, за одну ніч з 00:00 до 09:00 втратила щонайменше на $50 тис.

Отже, недопрацьована та не вибудувана система роботи у цій сфері нерідко тягне за собою величезні збитки. Тому ми у Membrana Media особливо ретельно ставимося до питань безпеки.

Війна змінила пріоритети працівників

Раніше компанії конкурували за співробітників, пропонуючи їм здебільшого матеріальні переваги: страховки, офісні «плюшки», якісь брендовані супер зручні меблі. І це було ОК. Однак зараз люди цінують зовсім інші речі. Вони хочуть працювати в компаніях, які є гнучкими, які можуть зрозуміти та підтримати, особливо в часи кризи.

Наприклад, під час повномасштабного вторгнення  ворога в Україну багато керівників гідно поставилися до ситуації, адже майже на два тижні люди просто випали з життя. Розпач, невизначеність, страх, постійні пересування країною та за її межі – робота в багатьох була геть не на першому місці. Проте у нашій команді, наприклад, нікого не звільнили. А згодом люди  вже почали адаптуватися та змогли самоорганізуватися й відновити повноцінний робочий процес.

Саме з початку великої війни в Україні в нас, з подання керівництва, з'явилися так звані форс-мажорні дні в місяці. Їх можна використати у будь-який момент, щоб розв'язати проблеми, повʼязані з організацією свого життя.

Я на власному досвіді відчула, наскільки це зручно. Адже постійно виникають ситуації, коли тобі потрібно кудись виїхати, або навпаки, — когось зустріти, відвезти, розселити. Люди втратили житло, звичне місце перебування.

Такі дії компанії доводять співробітникам, що керівництво піклується про них і розуміє їхні потреби. Своєю чергою це змушує співробітників також проявляти лояльність до компанії та більше цінувати її.

Релокація та наймання українців в Європі

Для багатьох зараз стало нагальним питання релокації. І ми також готові з цим допомогти. Адже попри те, що ринок кадрів плинний, конкуренція за таланти не припиняється. І компанії, які хочуть виростити згуртовану сильну команду, матимуть конкурентну перевагу в боротьбі за цінні кадри.

Наразі ми активно набираємо працівників, бо компанія налаштована вийти ще на декілька міжнародних ринків, а отже потреба у кадрах зростає. Багато резюме я отримую саме від українців з-за кордону. Добре, що ми маємо можливість оформлювати їх, підписувати контракти. Навіть попри те, що зараз деякі країни ускладнюють процедуру працевлаштування релокантів. Це пов'язано з нюансами подвійного оподаткування ФОП. Але й тут ми підлаштовуємося, щоправда, в таких кейсах чимало бюрократичних турбот лягає на плечі самого релоканта. Але нічого не поробиш — закон є закон.

Блекаут — це випробування на міцність

Особливо складним періодом для будь-якої компанії торік став блекаут. Коли світла подекуди не було більшу частину доби. Знаю, що є компанії, які відсторонюються від подібних проблем співробітників. Мовляв, ви маєте бути на зв'язку, а як це організувати — не наша проблема. 

 Але здебільшого (і це тішить), керівники свідомо допомагали підлеглим. Ми, наприклад, проводили опитування команди про потреби. Відправляли зарядні станції, оновлювали ноутбуки, щоб вони тримали батарею довше, та усім співробітникам, які знаходилися в Україні, надсилали потужні павербанки з ліхтарями. 

Наразі у нас є бюджет на те, щоб допомогти кожному члену команди облаштувати робоче місце. Якщо йому потрібно крісло, стіл або навушники тощо, ми з радістю допоможемо це придбати. В нас діє спеціальна програма оновлення ноутбуків. Бо під час тривалих відключень електроенергії вкрай важливо, щоб хоча б 6-7 годин людина могла працювати автономно. 

Майбутнє бізнесу  — за людяністю

Ми на власному досвіді переконалися, що команда цінує лояльність, підтримку та розуміння більше за стандартні офісні та корпоративні «плюшки», тому що:

  • ці речі створюють відчуття спільноти та приналежності;
  • дають співробітникам відчуття того, що їх цінують та поважні;
  • допомагають відчувати себе більш комфортно та впевнено;
  • мотивують бути більш продуктивними та відданими своїй роботі.

Я вважаю, що компанії, які можуть надати ці речі своїм співробітникам, матимуть більш щасливих, здорових і продуктивних працівників. Це, своєю чергою, призведе до більш успішного клімату в бізнесі.

Telegram logo

Швидкий доступ до новин та ексклюзивних матеріалів – у нашому каналі в Telegram.

Читайте також