У Києві 10 серпня відбувся вже звичний для галузевої спільноти iForum. Проте цього разу він проходив в умовах повномасштабної війни, а відтак в умовах  ризиків повітряних тривог, обстрілів та інших загроз з боку ворога.

Тому не дивно, що вагома частина контенту та виступів спікерів стосувалася викликів, які наразі долають українська економіка, бізнес та військові. І за нашими особистими враженнями, цей iForum став одномоментно й прохолодним душем для тих, хто перебуває у «бульбашці перемоги», й промінцем надії, що наявна криза, в яку нас занурила війна має шанс перетворитися на можливість кореневих змін у суспільстві. 

Технології замість людей

Однією з найцікавіших, на наш погляд, дискусійних панелей відбулася у залі МВЦ під назвою «Military Tech / Україна Майбутнього».  З доповідями про наявний стан речей на фронті виступили військовий аеророзвідник ЗСУ Мадяр, військова та громадська діячка, засновниця громадської організації «Центр підтримки аеророзвідки» Марія Берлінська та очільник Мінцифри Михайло Федоров. 

Майже усі вони наголосили, що наразі росія переважає в чисельності не тільки живої сили, а й технологій. Попри санкції та світовий тиск, вони змогли наростити виробництво БПЛА, щоб і надалі тероризувати України. При цьому наразі кількість влучень ворожих БПЛА збільшуються.

Ворог адаптується та вчиняє контрзаходи, щоб виявити та послабити нашу оборону, а отже, ми маємо думати та діяти на декілька ходів вперед.
На технологічній конференції iForum аеророзвідник Мадяр висловив необхідність в наявності наземних або повітряних дронів з системою розпізнавання для виявлення мін.

Виступаючи перед аудиторією, військовий розповів, що в минулому році, згідно з даними, 90% загальних втрат ЗСУ були пов'язані з безповоротними й санітарними втратами. Ворожа артилерія відіграла значну роль у цьому процесі. Також, згідно зі словами Мадяра, третина загальних втрат стосувалася ворожого мінування.

Мадяр пояснив, що в Збройних Силах України є потреба в дронах, які зможуть виявляти й усувати виявлені цілі з мінімальним ризиком для військовослужбовців. Додатково, він наголосив на важливості уніфікації боєприпасів, що зараз виробляються різними спеціалізованими майстернями або навіть власноруч бійцями. Ця уніфікація дозволить спростити і поліпшити постачання боєприпасів. Також він зазначив, що важливо «уніфікувати ініціювання вибуху», щоб забезпечити ефективність роботи дронів і мінувальних пристроїв.

Армія дронів: чи може Україна наздогнати ворога 

Керівник Мінцифри Михаїл Федоров під час панельної діскусії, розповів про кількість українських компаній, які зможуть виготовляти безпілотні БПЛА для потреб фронту ще в цьому році.

Зараз 40 компаній мають можливість продавати державі БПЛА. В порівнянні з минулим літом, коли ці послуги надавали лише  сім підприємств — це величезний прорив. 

Також він додав, що до кінця року ця кількість компаній, які виготовлятимуть таку необхідну для держави зброю збільшиться до 60-70 компаній. Загалом в списку Мінцифри числяться 200 компаній, які займаються виробництвом БПЛА. Проте, за словами Федорова, ми, на відміну від росіян, не можемо показувати ці виробництва чи називати компанії, які свідомо перейшли на військові рейки.

«Чим більше у нас БПЛА та краща якість зв'язку, тим швидше ми зможемо виконувати різні оборонні операції щодо деокупації України. БПЛА працюють разом з артилерією. Вони ефективніші. БПЛА можна швидше масштабувати. Важливо, щоб уся технологічна галузь звернула увагу на цей напрямок. Нам потрібна технологічна мобілізація. Весь технологічний потенціал слід спрямувати на підтримку Збройних Сил», — наголосив голова Мінцифри.

Керівник Мінцифри також натякнув, що багато IT-спеціалістів та підприємців технологічної галузі  вже налагодили конвеєрне виробництво і щомісяця виробляють «тисячі БПЛА». 

Економіка тримається на людях. Їх потрібно не тільки винаймати, але й втримувати

Кількість працеспроможного дорослого населення з початку війни скоротилося щонайменше на 5 млн осіб, які тимчасово (а можливо й назавжди) покинули Україну через повномасштабну війну. Утім, ринок праці демонструє позитивну динаміку і за словами CEO Work.ua Артура Міхно, ринок праці в Україні відновився майже на 90% у порівнянні з показниками до лютого 2022 року.

Читайте також: Сучасний MilitaryTech та наймасштабніша війна дронів у світі, яку наразі веде Україна

‍Попри позитивну динаміку розвитку ринку, Міхно відзначив, що перед роботодавцями стоять нові завдання. Серед них особливо актуальним є питання підтримки найманих працівників. Він наголосив, що звідси вже давно виріс вимогливий підхід до догляду за співробітниками, який перейшов за межі матеріальних стимулів: «Важливо, щоб роботодавці розуміли, що люди - це не просто ресурс. Вони є капіталом бізнесу. Тому підтримка їх повинна базуватися на спільних цінностях та місії», — підкреслив Артур Міхно.

Він також відзначив, що належна оплата та комфортні умови роботи повинні стати нормою. Однак, новий шлях залучення працівників полягає в сприянні розвитку їх компетенцій, забезпеченні можливості кар'єрного зростання всередині компанії та підвищенні освідомленості їхнього внеску.

В українців змінилася філософія просування й споживання продуктів

Після великомасштабної війни, за даними досліджень від Кирила Єжова, директора з розвитку компанії «Кантар Україна», більше половини українців, а саме 54%, вживають заходів щодо збереження коштів та обмеження споживання. Цю інформацію він представив під час події iForum 2023.

За його словами, тільки третина населення України може дозволити собі придбати новий одяг, а тільки кожному сьомому вистачає коштів на новий мобільний телефон.

Згідно із дослідженням «Кантар Україна», значна частина громадян вирішила зменшити витрати на розваги, відпочинок, спорт і красу. Майже половина готова відмовитися від улюблених хобі чи оновлення гардеробу. Лише витрати на харчування, комунальні послуги та освіту залишаються практично незмінними.

Відзначається, що 64% зменшили витрати на розваги та відпочинок, 54% - на спорт, 52% – на красу, 48% — на хобі, 42% – на одяг та взуття, 28% - на освіту та навчання, 16% - на комунальні послуги, 15% - на харчові продукти.

Щодо основних побоювань українців, топ-3 виглядає так: 63% переживають через зростання цін на продукти харчування, 55% – через зростання вартості комунальних послуг та 26% — через інфляцію.

За словами Кирила Єжова, з серпня 2022 до березня 2023 року оцінки фінансового стану стабільно і швидко зростали. Це стосується як оцінок особистих фінансів, так і фінансового стану знайомих, друзів і загалом країни. Однак починаючи з березня цього року, оцінки почали погіршуватися, зокрема відносно власних коштів та ситуації в країні. В липні 2023 року більшість опитаних оцінили фінансовий стан України гірше, ніж раніше.

За останніми економічними прогнозами, Національний банк зменшив прогноз інфляції на 2023 рік до 10,6%, а зростання ВВП збільшив до 2,9%.

Держава не повинна заважати бізнесу працювати

На конференції iForum 2023 співзасновник компанії «Нова Пошта» Володимир Поперешнюк висловив думку про необхідність широкомасштабної приватизації, дерегуляції та зниження податків для України. Підприємець підкреслив, що українським підприємцям часто заважає державна влада, яка обмежує їхню діяльність та намагається контролювати кожен аспект їхньої роботи.

Мовляв, підприємці змушені підкорятися державним регуляторам та отримувати різноманітні дозволи, навіть при ввезенні товарів чи компонентів для виробництва. Він наголосив, що це створює значний негативний вплив на бізнес-середовище.

Відтак український бізнес має працювати в невигідних умовах через велику кількість державної власності, яка впливає на баланс інтересів.

Водночас Поперешнюк наголосив на важливості тотальної дерегуляції в Україні та зниження податкового тягаря для підприємств. Він додав, що приватизація є ключовим аспектом, який може допомогти створити сприятливе середовище для розвитку бізнесу. За його словами, це може призвести до зменшення втручання держави в справи підприємців та створити можливості для їхнього вільного функціонування.

В цілому, Поперешнюк висловив думку, що трансформація економічного середовища України шляхом приватизації, дерегуляції та зниження податків може стимулювати розвиток підприємництва та забезпечити більш сприятливі умови для функціонування бізнесу у країні, а відтак і її післявоєнної розбудови.

Здобувши перемогу, Україна може розраховувати на фінансову підтримку світу

Багато чого було сказано на тему того, як розвиватиметься Україна після закінчення війни. При цьому лейтмотивом більшості спікерів стала теза про тривалість війни у часі й необхідність адаптуватися під такі складні реалії. При цьому за словами Марії Берлінської, виграти війну лише силами ЗСУ не вдасться. Перемогу може здобути лише весь народ. 

Під час обговорення цієї теми письменник та підприємець Гарік Корогодський поділився своїм поглядом на вплив війни на майбутнє України, стверджуючи, що ця війна надає країні додаткову розвинутись, якої б вона, можливо, не мала без цієї ситуації.

Корогодський висловив упевненість, що на Україну чекають фінансові інвестиції після завершення конфлікту, і він особисто вважає, що ця війна зіграє особливу роль у формування нової країни.

Корогодський наголосив, що обговорення часто зосереджуються на винуватцях у війні, але спікери та лідери думок рідко розглядають її «позитивні» аспекти. Бізнесмен переконаний, що війна, попри високу ціну, відкриває шлях для принципово нової України, де мірилом успіху буде не ступінь патріотизму, а здоровий глузд, на який спиратиметься суспільство.