Вже 20 липня 2023 року в Україні офіційно стартує показ кінострічки «Барбі». Тривалий час фільм був лише темою для обговорення, бо ніхто достеменно не розумів, чого насправді чекати від сюжету.

Membrana Media була запрошена комапанією Kinomania на допремʼєрний показ новинки від Warner Bros., який відбувся у столичному Multiplex. Тепер ми переконані, що це дійсно треба подивитися всім. А особливо — чоловікам.

Маркетинг та звʼязок поколінь

Маркетингова кампанія фільму про Барбі — це чудовий приклад того, як використовувати різні канали для досягнення ширшої аудиторії. Звісно, найбільше охоплення отримав користувацький досвід взаємодії із брендом. В один момент соцмережі вибухнули рожевими фоторамками й айдентикою Barbie та Mattel. Користувачі різного віку та статі приміряли на себе уявну роль ляльки. 

Одній з найвідоміших іграшок виповнилося вже 64 роки. Кілька поколінь дівчаток, а можливо й хлопців, виросли, граючись казковими персонажами Барбіленду. Автори кінострічки з прискіпливою точністю поставилися до дрібниць та відтворили найбільш відомі костюми та аксесуари Барбі, які завжди йшли додатками у наборі.

У фільмі є сцена де одна з героїнь зітхає, коли бачить Барбі, яку їй не дозволили купити батьки. Вони вважали, що купляти однакові ляльки у різному одязі – це маячня. Знайомо, правда ж? Саме ці дрібні, але точні деталі допомагають вже дорослим жінкам трішки зануритися у дитинство.

Постіронія фемінізму

Доки Барбі живе у своєму ідеальному світі, вона переконана, що усі жінки почуваються так само як вона — щасливо. Адже завдяки ляльці дівчатка повинні були дізнатися про безліч можливостей життя. За задумом вони мали, так само як Барбі, обрати будь-який шлях самореалізації.  Але, потрапивши у реальний світ, вона розуміє як довго жила у бульбашці.

Фільм «Барбі» – це постіронічна феміністична казка, яка перевертає традиційні уявлення про гендерні ролі. Барбі – проходить шлях від стереотипної білявки до сміливої й незалежної жінки, яка не боїться бути собою. Вона також допомагає Кену зрозуміти, що він не має завжди залишатися в тіні її слави, — він може й має стати особистістю.

І для цього зовсім не обовʼязково вдаватися до карикатурних ідей патріархату чи копіювати стиль життя інших. Важливо зрозуміти, хто ти є і чого хочеш насправді. Адже бути ідеальним і бути справжнім — не одне й те саме.

Барбі — це ми

Після перегляду трейлера та тисяч користувацьких роликів з нарочито соковитими кольорами може скластися думка, що перед нами доволі поверхневе кіно. Таке, яке можна подивитися у пʼятницю після роботи, щоб трохи розвантажити мозок після важкого тижня. Утім за лаштунками обгортки, що шарудить та блищить, криється набагато більше сенсів. 

Наприклад, ви колись замислювалися над тим, чи є у Барбі та решти ляльок щось, окрім ідеї «бути тут і зараз»? Бо насправді жодна Барбі не зростає з дитиною.  Дівчинка розвивається, а лялька залишається тою, ким була. Але в цьому можна знайти екзистенційну мудрість.

Гарну фразу каже наприкінці картини одна з героїнь: «Так само мами лишаються в один момент на місці, щоб спостерігати та бачити, як розвиваються їхні доньки».

Зростати, мінятися, йти вперед водночас означає й відмовлятися від іншого шляху — стабільності, звичного оточення, та навіть минулого щастя. 

Барбі у цьому фільмі — не просто пластмасова лялька, рожеві окуляри якої поступово бліднуть. Барбі — це ми всі. Хтось з нас — Барбі зі зламаним життям, через те, що дозволяли комусь знущатися з себе. Хтось — Барбі нобелівська лауреатка, яка під впливом оточення забуває про свої здібності, хист та прагнення. А хтось, можливо, є тією вагітною Барбі, яку через «дивність ідеї» зняли з виробництва.

Читайте також: Від «Індіани Джонса» до «Аватара»: 5 найдорожчих фільмів за всю історію кінематографа, які варто подивитися

Так ким би ми не були в минулому та не мріяли стати у майбутньому — це і є наше життя. Це і є ми, — неідеальні, емоційні, непослідовні та безпорадні люди. І ми маємо право на успіхи та на помилки. 

Адже, як каже головна героїня наприкінці картини: «Щоб бути людиною, дозвіл не потрібен».