Натискаючи “Прийняти всі куки”, від підтверджуєте свою згоду на зберігання файлів cookie на вашому пристрої для покращення навігації сайту, аналізу використання сайту та допомоги в наших маркетингових зусиллях. Перегляньте нашу Політику конфіденційності для отримання додаткової інформації.
Налаштування файлів cookie

Юристкиня розказала, як відрізняти плагіат від спроби автора надихнутися чужим твором

Фото: Pexels

Фото: Pexels

Адвокатка з авторського права та власниця Правничого дому «Копірайт» Юлія Іськова пояснила, як можна відрізнити відвертий плагіат від спроби митця надихнутися чужою творчістю. 

Юлія пояснює, що сам термін «оммаж» походить від французького hommage, яке означає «вдячність». Отже, оммаж — це вираз поваги та шанування одного творця до іншого шляхом створення роботи-наслідування, данини поваги або відсилання до роботи, творчого методу, стилістики, назви або філософської концепції іншого художника, музиканта, архітектора та інших творців.

Оммаж, пояснює юристкиня, може виявлятися в повторенні форми, зовнішнього вигляду твору, стилістики, назви або змісту та філософської концепції. Цей термін походить з феодальної епохи, коли він означав присягу майбутнього васала феодальному правителю.

Юлія Іськова. Фото Instagram

«Відрізняється оммаж від плагіату тим, що художник свідомо звертається до чужої творчості та відкрито про це заявляє, а ще краще - пояснює, чому він вибрав як орієнтир те чи інше джерело.Тоді як плагіат — це використання чужих творів без дозволу або без згадування про авторство», — каже Юлія.

Оммаж часто використовується у мистецтві, музиці, кіно, літературі та інших галузях креативної індустрії. 

«Це такий спосіб, коли під час написання твору автор навмисно посилається на роботу чи творчий метод іншого художника. Повторюватися може форма, зовнішній вигляд твору, стилістика чи назва. Або лише зміст та філософська концепція», — пояснює спікерка.

Чому оммаж це не плагіат

Сучасним авторам часто дорікають у вторинності та використанні генія класиків світового мистецтва. Утім, визнає Юлія Іськова, плагіат дійсно дуже легко сплутати з оммажем.

«Автор як художник пише картину, яка схожа на більш ранню роботу іншого художника, але при цьому не згадує про вплив, заперечує його або навіть стверджує про свою унікальність. Це буде говорити про недосвідченість, вузький кругозір, непрофесіоналізм або просто безпринципність», — наводить приклад адвокатка.

І зовсім інша справа, коли художник свідомо звертається до чужої творчості, відкрито це визнає та пояснює, чому він вибрав як орієнтир те чи інше джерело.

Як копіювати легально

За твердженням юристкині, існує кілька способів надихатися та створювати твори та витвори мистецтва за мотивами інших робіт. 

«Деякі артисти легально копіюють інших, застосовуючи такий спосіб як оммаж. Музикант може навмисно використовувати чужу мелодію, текст чи пародіювати вокал — часто на пошану» — розповідає очільниця правничого дому.

Також артист може використовувати семплінг — техніку, яка дозволяє взяти уривок із вже створеної пісні або мелодії та використати його у своєму треку. 

«Цей метод став популярним ще у 80-х роках минулого століття завдяки хіп-хопу», — каже Іськова.

Також як приклад оммажу в кіно, Юлія наводить  стрічку «Артист» 2011 року, яка по суті є оммажем німому кіно. Кінострічка виконана в чорно-білій гамі, діалогів в ній дуже обмаль, а деякі сцени передають атмосферу початку 20 століття.

Telegram logo

Швидкий доступ до новин та ексклюзивних матеріалів – у нашому каналі в Telegram.

Читайте також