Напередодні нової фази війни, яку багато хто ототожнював з початком українського контрнаступу, в медіапросторі зʼявилося чимало роликів, які немов би «прогрівали» українську аудиторію, налаштовували на подальшу боротьбу та підтримували позитивний настрій.

Утім, відеоролики, створені посадовцями в умовах війни, можуть мати значний вплив на деморалізацію ворожих сил. Це ефективна стратегія психологічної війни, яка використовується з метою пригнічення морального духу противника.

Ці відеоролики спроможні викликати сильні емоційні реакції у ворожих військових та цивільних осіб. Вони можуть порушити психологічну стійкість ворога, викликати страх, тривогу та безнадію.

Так, наприклад, нещодавня поява голови ГУР України Кирило Буданова у 30-секундному ролику без жодного слова викликала ажіотаж серед ворожих пропагандистських медіаперсон. Багато хто шукав у безсловесному відео так звані «пасхалки» — натяки та візуальні підказки того, що ж хотів сказати автор.

Знайшлися й такі, хто взагалі вважає, що відео з Будановим – це результат роботи нейромережі, а саме відео – фейк.

До цього, ще декілька роликів можна вважати такими, що психологічно готують українців та викликають тривогу у ворога.

Наприкінці травня у Міноборони заявили, що оголошення про початок контрнаступу української армії не буде. А заступниця міністра оборони України Ганна Маляр виклала відео, на якому йдеться про те, що військові плани люблять тишу. 

«Плани люблять тишу. Оголошення про початок не буде», – йдеться у повідомленні.

Цікаво, що наприкінці цього ролика зʼявляються два літаки F-16, які Україна чекає від партнерів. 

А ще трохи раніше 27 травня, Головнокомандувач Збройних Сил України Валерій Залужний опублікував відео під назвою «Прийшов час повертати своє».

На відео українські захисники промовляють молитву українського націоналіста з оновленими рядками.

Чому відео є головним інструментом в інформаційній війні

Наш мозок любить відео, тому що він запрограмований краще запам'ятовувати візуальний контент ніж простирадла з текстом. Згідно з дослідженнями, середньостатистичний глядач запам'ятовує 95% повідомлення під час перегляду та лише 10% при прочитанні.

До того ж відео генерує на 1200% більше репостів, ніж зображення та текст.
Зі зростанням мобільних додатків та пристроїв стало набагато простіше взаємодіяти з аудиторією за допомогою відео. Саме попит стимулює зростання та розширення різноманітності нового контенту та платформ.

Читайте також: Рекламні кампанії про незламність, які потрапляють у саме серце та вражають ідеями

Будь то кишенькове відео про продукт, призначене для Instagram Stories, пряма трансляція геймплею на Twitch або високоякісне кінематографічне відео для YouTube, щоб допомогти розповісти історію через кіно, зараз існує величезна кількість контенту на будь-який смак, який можна споживати у будь-якому місці та в будь-який час.

Відео не лише допомагає розповісти історію, а й передає потрібні кріейторам емоції та настрій. Воно дозволяє створювати зв'язок з глядачем, зближуючи його з автором та сприяє активній взаємодії. За допомогою відео можна показати деталі, викликати емоції та посилити яскраві спогади.

Окситоцин та дзеркальні нейрони

Ви, напевно, знайомі з тим почуттям, коли дивитеся бойовик-трилер на великому екрані, та прям фізично відчуваєте страх, тривогу або адреналін героя, коли він бореться за своє життя? Це робота дзеркальних нейронів, спеціалізованих інформаційних посередників у нашому мозку, які активуються, коли ми спостерігаємо, як хтось відчуває емоцію.

З точки зору наративу відео, саме тому так важливо передати натхнення, надію, й очікування у відеоконтенті. Коли герой стоїть перед камерою та розмовляє з потенційними глядачами, вони буквально відчувають його стан, який передається через вираз обличчя, голос, міміку та рухи.

Це імітаційне відчуття називається нейронним зв'язком, і це пряма відповідь збудження дзеркальних нейронів. По суті, коли аудиторія взаємодіє з певним наративом, вона інтерпретує інформацію, яку  передає автор, як свою власну. І саме у такий спосіб народжується почуття довіри до відеоповідомлення.

Тому відеоролики стають потужним засобом впливу та інструментом самовираження для посадовців в умовах війни, сприяючи деморалізації ворожих сил та підтримці свого власного війська.